Театральна студія "Казкарі"

Вистава "Пригоди Рожевого слоника"
                             
 
 
 
 
 
 

Вистава

«Пихатий Півень»

(за однойменною казкою В. Сухомлинського)

для дітей середнього дошкільного віку

 

Пихатий Півень

(за казкою В. Сухомлинського)

Мета: підтримувати у дітей емоційно-радісний настрій від зустрічі з театром. Розвивати уміння налаштовуватися на успіх: відчувати значимість своєї гри та всіх акторів: єдність – запорука успіху.

            Формувати здатність виконувати правила сценічної гри на протязі всього дійства; використовувати всі засоби емоційної виразності (вербальні та невербальні) для створення свого неповторного образу героя.

Виховувати бажання своєю грою нести красу, добро в духовний світ глядачів.

Обладнання: декорації (подвір’я, ліс, річка), костюми героїв казки, театр на фартушку, театр ложок; об’ємна хмаринка з крапельками дощу, запис пісні про дощ.

Дійові особи:

Діти:              Півник

                        Киця

                        Песик

                        Курчатко

                        Жабка

                        Їжачок

Дорослі:         Володарка Казок

І дія

Мерехтять вогники.

Звучить казкова мелодія.

З’являється Володарка Казок.

Володарка Казок:

            Доброго дня!

            Я – Володарка Казок всім відома

            В дитячому театрі проживаю, як вдома.

            Ми разом з дітками за творами Василя Сухомлинського

Цікаві, добрі казки складаємо,

            Вигадуємо, фантазуємо, а потім граємо

            Під берізкою, чи дубком, на травичці чи сніжку,

            Під голубим небом у ліску.

            Де ж мої друзі: маленькі актори та актриси?

Діти:   Ми тут! (вибігають  з різних боків)

            Доброго дня! (по різному жестами вітаються з глядачами)

Мовленнєва гра «Підбери слово»

Володарка Казок:

            Скажіть мені, мої маленькі друзі, ви любите театр?

            А який він? (сонячний, веселий, барвистий, кольоровий, казковий, чарівний,…)

Мовленнєва гра «Інтерв’ю»

Володарка Казок:

            А навіщо  нам потрібний театр, що ми тут робимо?

            (граємо, виступаємо, придумуємо свої казочки за творами В. Сухомлинського, літаємо у мріях, бачимо кольорові сні, приносимо радість глядачам, вчимо всіх бути добрими, сердечними,…)

Володарка Казок:

            Як чудово! Всі дорослі вірять і надіються, що ви, дітки, підете в доросле життя в душі з добротою героїв В. Сухомлинського.

Життя – це просто дивна казка

В яку приходимо щораз.

Тут для людей любов і ласка,

І світло сонечка для нас.

І небеса бездонні сині,

Чарівні зорі в небесах,

Ключі високі журавлині

І вся оця земна краса.

(Ж. Красоткіна)

Діти:   Тс-с-с! добра казка вже в дорозі

            Ось вона вже на порозі!

(На екрані з’являється афіша

Вистава «Пихатий півник»

за однойменної казкою В.О. Сухомлинського)

 

ІІ дія

Володарка Казок:

            Рано вранці по подвір’ї

            Гордо Півник походжає,

            Собою пишається

            Ні з ким не вітається.

            (за ширмою одягає казковий фартушок)

З’являється півник, співає.

Півник:

            Я у світі найгарніший

            Від усіх найголосніший –

            Гострі шпори, гребінець

            Ось який я молодець.

(каже) Піду, свого хвостика причешу (бере півника із театру на фартушку)

Театр на фартушку

Володарка Казок: (у фартушку)

            Пішов півник на подвір’я,

            Причісує своє пір’я.

Аж тут киця поспішає,

Свою пісеньку співає.

З хатки виходить киця Мурка в лапках мотузка з бантиком

Киця:

І          Ой м’якенькі в мене лапки

            Лапки – цай-царапки,

А як скажу: мяу-у!

Мишки всі втікають

ІІ         Всі зі мною люблять грати,

            Коли вийду я із хати.

            Хочу бігати, стрибати,

            Бантик доганяти.

            (йде до театру на фартушку бере котика)

 

Володарка Казок:  

До півника киця Мурка поспішає його жалібно благає.

Киця: Півнику-братику, зі мною будь ласка, пограй:

            Бантик за ниточку потягай,

            А я буду доганяти!

            Як весело удвох грати. Мяу,…

Півник: Нема часу! Відчепись!

            Ти на мене подивись!

            Ні в кого такого хвостика нема

            Я гарніший, ніж веселка сама. Ку-ку-рі-ку!

Володарка Казок:

            Гребінь крила, гарний хвіст,

            Співає Півник, як артист.

            Тільки дуже собою пишається,

            Аж голова задирається.

/Володарка казок виносить столик з театром ложок їй допомагає песик Бім/

           

Театр ложок

Песик: Гав-гав…

            Привіт Півнику!

Я сусід твій – песик Бім.

Пошкодився в мене дім:

Треба дошку приладнати!

Допоможеш мені, брате?! Гав.

Півник: Нема часу! Відчепись!

            Ти на мене подивись!

            Ні в кого такого хвостика нема!

            Я гарніший, ніж веселка сама!

            Ку-ку-рі-ку!

(йде до будинка, сідає на лавку)

Киця (з дошкою): Мяу-мяу!

            Я тобі допоможу дім ремонтувати.

Песик: Ну а потім ми удвох будем разом грати. Гав-Гав!

            Один, два, три – клади!

            Дякую тобі, Мурочко, зо допомогу.

Киця: Будь ласка! Мяу! Пішли!                            (Прибрати театр ложок)

(Песик співає, тягне бантик, Киця грає, доганяє)

Песик:

У дворі не ловить гав

Кажу грізно всім: Гав-гав!

Пильно дім охороняю,

Кицю Муру захищаю.

Песик: Доганяй! Гав…                   (біжать у

Киця:  Біжу, біжу! Мяу…                 хатинку)

 

З’являється Курчатко

Курчатко (співає):

            Наче сонечко жовтеньке,

            Я маленьке і тепленьке.

            Тільки щось я зголодніло,

            Дуже їсти захотіло.

            (бігає шукає зернятка) пі-пі-пі…

Курча: Доброго дня, Півнику!

Півник: Чого тобі?

Курча: Будь ласка, зернятко знайти допоможи.

              Де його шукати скажи.

Півник: Ку-ку-рі-ку!

               Голос я треную, не перебивай.

               Іди, сам шукай.

Киця і Песик (з хати): Курчатко! Йди до нас. Ми тебе нагодуємо враз!

Курча: Дякую, ви такі добрі

             Ваше добро, як сонце гріє! (біжить у хатинку)

 

З’являється Їжачок

Їжачок (співає):

            В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка,

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі – намистинки.

(ходить, шукає стежку)

Ой, що ж мені робити? Заблукав!

(Півник походжає)

Їжачок: Доброго дня, Півнику (а він відвернувся)

              Доброго дня, кажу!

Півник: От причепився? Чого тобі?

Їжачок: Півнику-братику, будь ласка, допоможи

            Стежку додому покажи! Ф-ф-ф.

Півник: Ку-ку-рі-ку! («гребе» лапами)

            Шпори я точу, не заважай

            Іди сам стежку шукай.

Всі:     Їжачок, іди до нас

            Ми тобі допоможемо враз.

Їжачок: Дякую, ви такі добрі.

Всі:     Роби добро – добро і тобі буде.

 

З’являється Жабка

Жабка (співає):

            Я зелена, як трава,

            Моя пісенька: «ква-ква».

            Люблю я водичку

            Полью всю травичку

Півник (гордо походжає):

            Я у світі найгарніший,

            Від усіх найголосніший.

            Ні в кого такого хвостика нема,

            Я гарніший, ніж веселка сама.

Жабка: Досить тобі себе вихваляти, ква!

            Іди разом працювати! Ква-ква.

Півник: Я нікому не допомагаю,

            Я свою красу зберігаю!

Всі (вибігають): А ми будем допомагати,

            Разом дружно працювати.

Пісня про дощик

(з’являється хмаринка, всі радіють, стрибають, а Півник сумує)

Півник: Ой-ой-ой! Мій хвостик намочився!

Я замерз!

            Що ж робити?

Всі:     Вибачення просити.

            Іди до нас, ми тебе зігріємо враз!

Півник: Друзі, пробачте, будь ласка.

            Я вже все зрозумів:

            Треба всім допомагати, дружно жити

            І нікому зла не робити.

Пісня про дружбу

Всі:     Роби добро – добро і тобі буде.