Сторінка психолога

Вівторок 14.10-15.10

Консультації батьків:

Четвер 14.30-15.00

           16.30-17.00
 

Поради практичного психолога батькам щодо гіперактивних дітей

  З ними всім нелегко, особливо батькам: ці діти не сидять на місці ні секунди, затримати на чомусь їх увагу абсолютно неможливо, вони насилу фіксуються в часі і просторі. Дивлячись на таку дитину, хочеться порівняти її з рухомим шматочком ртуті, навколо якого рухаються предмети самі собою. Причинами такої поведінки може бути кілька факторів: починаючи від стресу і закінчуючи органічним ураженням мозку.

Дорослі повинні розуміти головне: не тільки їм важко, важко й самій дитині поодинці справлятися зі своєю гіперактивністю. Психологами, які займаються цією проблемою, була вироблена ціла система практичних порад. Ось основні з них:

1. Будьте послідовними і постійними.

2. Намагайтеся завжди вести розмову спокійно і повільно.

3. Не лякайтеся свого роздратування або гніву. Все це нормально, якщо правильно його контролювати. Якщо Ви починаєте всерйоз сердитися, то це не означає, що Ви втратили любов до своєї непосидючої дитини. Просто потрібно навчитися відділяти манеру його поведінки, яка Вас дратує, від його особистості. Скажіть дитині: "Я тебе люблю. Мені просто не подобається, коли ти ламаєш свої іграшки і розкидати їх по всій кімнаті".

4. Намагайтеся уникати постійних заборон і окрики - "перестань", "не смій", "не можна" і так далі.

5. Обов'язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, гру, заняття і звичайні домашні обов'язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу, незважаючи на бажання дитини постійно від нього відхилятися. З часом дитина звикне до розміреного розпорядку дня, що  стане основою системи життя.

6. Не давайте дитині всі іграшки відразу. Дайте одну-дві і нехай награється вдосталь, тоді можна дати іншу. Якщо дитина сіла за стіл малювати, нехай на столі не буде нічого зайвого, тому, що гіперактивним дітям не під силу самостійно відсікати все, що їй заважає на даний момент.

7. Враховуючи підвищену збудливість своєї дитини, постарайтеся, щоб у грі одночасно брало участь не більше 2 - 3 дітей.

Необхідно, щоб ігровий арсенал гіперактивної дитини містив різні конструктори, пазли, звичайні настільні ігри. Не хвилюйтеся, якщо відразу дитині не під силу буде займатися значний проміжок часу. Проявіть терпіння і іноді грайте з ним не тільки в м'ячик, а, наприклад, в шахи. Тоді з часом дитина привчиться займати себе іграми довгий час. Ми часто недооцінюємо силу найпотужнішого стимулу - згоди батьків пограти разом з дитиною. Адже заради цього дитина буде готова забути і про футбол, і про біганину по вулиці, і про капризи. Фахівці стверджують, що при правильному вихованні гіперактивної дитини років до дванадцяти виростає звичайним підлітком.

Рекомендації батькам щодо виховання

дитини на тему «Психічне здоров’я дитини»:

1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитиме її завжди, за будь-яких обставин.

2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те що вона унікальна, єдина така у світі.

3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте ії сильні сторони, але ії вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки ії вчинок.

4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки дитина вчиться.

5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки.

6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосуватись і обманювати.

7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв'язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей.

8. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до ії віку та можливостей).

9. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення.

10. Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини - цим ви укріплюєте віру дитини у себе, сприяєте ії позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи ії психічне здоров’я.

11. Всебічно сприяйте її розвитку, як вдома, так і у закладах освіти. Дослуховуйтесь порад фахівців з цього питання.

Заповіді толерантного підходу до виховання дітей

1. Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не стільки корекції поведінки дитини, як налагодженню довірливих стосунків з нею.

2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини - їх слід аналізувати та розуміти.

3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги та чітко пояснюйте їй, чому в тій або іншій ситуації слід діяти  так, а не інакше.

4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте і не принижуйте, її помилки - це, насамперед, ваші помилки.

5. У вихованні не ставайте «над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї і довіряйте їй, а головне - любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою - сьогоднішню із вчорашньою.

9. Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага - це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов - означає віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.

Пам’ятка батькам від практичного психолога

Виховання дитини-шульги

Близько 10 відсотків населення планети - шульги. Медичні дослідження показують, що вони мають однакові з правшами психічні здібності та соціальні досягнення.

                Що ж породжує ліворукість?

Рука, якою пише дитина не є визначальним фактором. Наприклад, багато хто пише, їсть і зачісуються однією рукою, а зубну щітку і ракетку тримає в інший.

 Аналізуючи причини виникнення ліворукості, не можна не звернути увагу на асиметрію півкуль головного мозку. Права і ліва півкулі мозку функціонують по-різному, причому у більшості людей ліва домінує над правою, що говорить про більшу досконалість правої частини тіла. У шульг права частина мозку домінує над лівою, отже, такі люди краще володіють лівою стороною тіла.

Як визначити, що дитина - шульга? 

 Визначити це можна вже у 3 місяці. Більш чітко і достовірно провідна рука у дитини визначається до 4 років: саме нею ваш малюк буде намагатися взяти ложку, іграшку або кинути м'ячик.

Запропонуйте дитині намалювати малюнок спочатку лівою, а потім правою рукою і проаналізуйте, яке зображення вийшло краще.

 Поспостерігайте за тим, якою рукою він частіше користується у побуті, яка нога домінує під час руху.

Якщо малюк шульга, чи варто його переучувати?

Що ж робити, якщо Ви переконалися в тому, що ваш малюк 100%-ий шульга? Переучувати дитину чи ні? Тим більш досвід педагогічної практики показує, що перевчити шульгу важко, але можливо.

Особливо старанно намагалися це робити вихователі дитячого садку і вчителі у школі. У процесі переучування дитина стає дратівливою, неспокійно спить. Пізніше з'являються ще більш серйозні порушення: головні болі, млявість, невпевненість у собі. У результаті розвиваються невротичні реакції і нервові тики, енурез, досить часто порушується темп і ритм мови, що призводить до заїкання. Кожна третя дитина, що страждає порушенням здатності до читання - це переучений шульга.

Сьогодні і педагоги, і психологи, і лікарі одностайні в думці: дитину – шульгу переучувати не потрібно! Її слід підтримати і допомогти безболісно адаптуватися до нашого «праворукого» світу.

Отже, дитину треба вчити писати кожну літеру окремо - методика безвідривного письма дитині-шульзі не підходить і тільки викликає зайві труднощі у навчанні. Зараз вже існують спеціальні навчальні «прописи для шульг».

Труднощі можуть виникнути в навчанні читанню і рахунку, тому що і читати, і складати числа дитина підсвідомо буде прагнути справа наліво.

 Коли будете вчити Вашого малюка зав'язувати шнурки, сідайте не поруч з ним, а навпроти нього - в цьому випадку він буде бачити рух Ваших рук у правильному напрямку.

Неодмінно попередьте вихователів дошкільних установ і вчителів, що ваша дитина - шульга, і забороніть їм його переучувати!

Пам'ятайте, що ліворукі дітлахи більш енергійні і рухливі ніж їх «праворукі» однолітки, тому не сковує їх активність та ініціативу.

Врешті решт, ліворукість - не порок, не дефект, а в якомусь сенсі навіть деяка перевага. Оскільки величезна більшість людей - правші, майже всі машини, інструменти і пристосування зроблені для них. Їм немає необхідності розвивати ліву руку. А шульга змушений користуватися правою рукою і таким чином розвивати її. У результаті багато шульг можуть з однаковою спритністю працювати обома руками.

"Найздібніші" серед ліворуких дітей, якщо не змушувати їх переучуватися, можуть виявити високі показники психічного розвитку, математичні здібності, особливі досягнення в художній та музичній творчості.

Багато геніїв були шульгами, наприклад, найкращі скульптори усіх часів - Леонардо да Вінчі і Мікеланджело; видатні полководці - Македонський, Наполеон; письменники –

Л. Керролл, М. Твен, актор Чарлі Чаплін; соліст групи "Бітлз"  Пол Маккартні, акторка Мерилін Монро і багато інших.

 Але найголовніше - увесь час переконуйте свого малюка, що він нічим не гірше інших і йому під силу подолати будь-які труднощі у навчанні.